пʼятниця

Ніхто не забутий, ніщо не забуто…


 Жовтокоса осінь в край наш завітала,
Золотою фарбою гай розмалювала.
А в парку лише на мить осінь зупинилась,
Обеліску низько-низько в пояс поклонилась.


Осінь  поетична пора, оспівана у віршах, лірична й романтична, барвиста і ніжна. Саме ця золотоока красуня приносить у наш край свято миру, свято пам’яті. Цими днями всі навколишні села відзначають 75-річницю визволення від фашистських загарбників. Ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих фронтовиків, віддаємо данину поваги й шани колишнім підпільникам і партизанам, оборонцям та визволителям рідної землі.


Кожне село має свою святиню, пов’язану із чорними роками окупації та слави переможного подвигу Воїна-визволителя. Такі святині пам’яті є і на нашій землі. Сюди приходять ветерани, щоб згадати найважливіші події свого життя, приводять дітей, а потім і онуків, аби й вони знали, що їхні батьки й діди гідно витримали всі випробування долі й залишили своїм нащадкам найбільший спадок: українську державу та нашу квітучу малу батьківщину.



Тож невипадково до 75-ї річниці звільнення рідного краю від фашистських загарбників учні Омельницької філії імені академіка М.А.Доллежаля вирішили провести автопробіг – Естафету Пам’яті «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!».



Протягом кількох днів школярі вшанували пам’ять солдат, полеглих під час визвольних боїв за навколишні села та поклали квіти до братських могил і пам’ятників визволителям у селах Свобода, Микільське, Вільнянка, Єгорівка, Новоселівка. Мітинг-реквієм «Подвигу – вічно зоріти, пам’яті – вічно жити!» відбувся в селі Омельник. Закінчився автопробіг біля меморіального комплексу у селі Преображенка, де учні Омельницької філії передали альбом зі світлинами автопробігу своїм шкільним товаришам з НВК «Основа».


субота

З Днем Знань, рідна школо! Зі Святом Першого Дзвоника!


Ось і промайнуло тепле літо. Позаду найбільші і найцікавіші канікули. І знову рідна Омельницька школа покликала всіх на чудове свято – Свято Знань – справжнє всенародне свято мудрості, доброти і людяності. Усі шляхи цього дня ведуть до школи.


Для більшості дітей цей день особливий – справжнє свято зустрічі з шкільними друзями та вчителями. Вишиванки, квіти, радісні обійми – саме так 3 вересня  зустрілись на гостинному шкільному  подвір’ї  мешканці нашої шкільної країни. Перший шкільний день, перший урок, перші вчителі. День Знань – це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим для кожного. Наче все вперше – і слово, і музика, і дзвони душі.


Особливим і, безперечно, визначальним у житті стане сьогоднішній день для милих першачків, які, тримаючись за батьківські руки, вперше ступають на незвіданий шлях до безмежної Країни дитячих мрій, доброти, сміху, радості, безтурботного щастя. І в цей чарівний час, дозвольте від щирого серця привітати вас і сказати, що навчання – це прихований скарб. Вчіться, щоб знати, діяти, жити. Упевнені, що зерна науки дадуть добрі сходи і зростуть у ваших душах урожаєм мудрості та натхнення. Ростіть здоровими, досягайте високих результатів у навчанні та завжди будьте активними у шкільному житті.


Для першокласників цей навчальний рік стане першим, для нас, випускників, – останнім і вирішальним, він прокладе межу між дитинством і дорослим життям. Роки навчання в Омельницькій школі – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знайшли вірних друзів, відкрили у собі здібності, визначили орієнтири на все життя. І все це стало можливим завдяки неоціненній роботі розуму і серця наших педагогів.


Шановні вчителі, ми з нетерпінням чекали початку нового навчального року, тому що впевнені – цьогоріч Ваші уроки будуть ще більш цікавими і захоплюючими. Нам дуже пощастило, що Ви у нас є, адже Ви можете зробити цікавими найнудніші теми і зрозуміло пояснити найскладніші речі. Зі святом Вас! Бажаємо Вам щастя, здоров’я, благополуччя і якомога більше радісних моментів. Обіцяємо намагатися якомога менше Вас розчаровувати, щоб в кінці навчального року Ви побачили плоди своєї нелегкої праці. Дякуємо Вам за Ваше терпіння і підтримку!


Усім школярам бажаємо досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. Щасти Вам! Зі Святом!!!


Щиро ваш 11 клас

неділя

Трояндова ароматерапія

 

«Троянда – цариця квітів», таку назву дала їй давньогрецька поетеса Сапфо і досі цей титул ніхто не оспорює. З найдавніших часів зустрічаються згадки про троянду і її чарівні властивості в літописах багатьох держав, а пізніше троянду навіть оголосили «райською квіткою».
Ще в Давньому Римі жінки приймали ванни з пелюстками троянд для повернення молодості. Щоранку служниці збирали росу з квіток троянд, так як вважалося, що вона володіє протизапальними властивостями. Вчений і філософ Авіцена писав: «Трояндове масло підвищує можливості розуму і збільшує швидкість мислення». Від себе ж додамо, що аромат троянд покращує настрій, знімає емоційне напруження та переносить нас у казкову країну мрій.


Не дивно, що саме троянди заполонили серце і сад чарівної тендітної жінки – бабусі видатного вченого М.А.Доллежаля. А нині на честь академіка буяє трояндами рідна школа.
Зараз саме пора цвітіння королеви квітів, і наш шкільний сад сповнений дивовижних трояндових ароматів, вабить до себе не лише комах, але й допитливих пізнайків – молодших школярів. З неймовірною ніжністю торкаються дитячі рученята до тендітних пелюсток, з неймовірною насолодою вдихають кирпаті носики дивні аромати. Аня Ковальова, учениця 2 класу, стверджує, що кожна троянда має свій неповторний запах: малинова пахне малиною, бузкова – бузком, жовта пахне сонечком і медом, біла – ніжністю маминих долонь, а червона троянда пахне щастям. І ми, дорослі, віримо в це, адже лише щасливі діти можуть так посміхатися…


До речі, вчений Н.А.Кюнцель, який одним з перших увів поняття «ароматерапія», наголошував, що люди, які регулярно вдихають аромат троянди, мають рівну світлу ауру та викликають симпатію оточуючих. Сьогодні ж вчені називають трояндовий аромат одним з найсильніших антидепресантів.
То ж бажаємо вам гарного настрою і неймовірного букету троянд!     


понеділок

Дзвенить, дзвенить дзвінок останній…


Усміхається весело травень,
Бо скінчилась навчальна пора,
І зібралась на дзвоник останній
Вся весела шкільна дітвора.

Промайнув іще один навчальний рік. Настала хвилююча мить свята Останнього дзвоника. І для учнів, і для вчителів це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке цьогоріч пройшло у незвичній формі гри-подорожі «Шкільні пригоди».


У шкільній гавані на чолі з мудрими капітанами зібралося 11 кораблів, які довгих 9 місяців плавали бурхливими водами Океану Знань. Про перебіг мандрівки відрапортувала старший мічман учнівської флотилії, голова учнівського самоврядування, Білоконь Наталія. Підвела ж підсумки та нагородила найкращих адмірал флоту, завідувач філії, Тетяна Іванівна Орел. 


Останній дзвоник – велике загальношкільне свято, яке  підводить риску, ставить крапку в багатоденному навчальному марафоні з усіма його уроками і перервами, контрольними роботами та домашніми завданнями, конкурсами та змаганнями. Дипломи та грамоти за перемогу в обласних конкурсах отримали Джупина Кароліна (3 кл.), Свінціцький Кирило (4 кл.), Савченко Анастасія (9 кл.) та Булава Олена (10 кл.). Медалями «Спортсмен року» нагороджені Косьмін Лілія (9 кл.) та Цибульська Аліна (11 кл.). Цінний подарунок отримав найактивніший учасник акції «Від серця до серця» по збору пластикових кришечок учень 6 класу Попогриз Денис.


Та звичайно ці перемоги були б неможливими, якби не підтримка найрідніших людей: батьків, дідусів та бабусь, які пишаються своїми дітьми та всіляко підтримують їх. Подяками за активну участь у житті школи були нагороджені Кустова Віта Володимирівна та Ковальова Алла Вікторівна.
Цей день завжди незабутній, особливо для випускників. Саме вони прикували до себе найбільше уваги. Одинадцятикласники  дякували вчителям, батькам,  танцювали прощальний флеш-моб, запускали в небо повітряні кульки.


Із щирими словами побажань звернулися до учнів та вчителів  і гості свята – голова Преображенської ОТГ Володимир Анатолійович Сідун, старости Омельницького та Новоселівського старостинських округів Павло Миколайлвич Трипольський та Олександр Анатолійович Шевченко. Гості свята також не залишились без подарунка. На згадку про свято вони отримали брелоки з зображенням Омельницької школи та власними фотографіями. 


І ось хвилююча мить… Звучить мелодія останнього дзвоника, який  сповістив присутніх про початок чудової пори – літніх канікул. Та на цьому свято не скінчилося. Морськими хвилями до шкільного берега було викинуто чарівну скриньку з картою пошуку скарбів, на пошук яких і вирушили юні моряки.


Молодша ланка, аби знайти скарби, пройшла аж шість станцій гри-квесту «Всезнайки». Дітлахи розв’язували логічні задачі та ребуси, перекладали з російської на українську, визначали по фото видатних українців, створювали командний колаж «Я люблю Україну». Винагородою юним шукачам скарбів стали чудовий настрій та солодощі.   


П’ять станцій-гаваней квесту-мандрівки «Науковий пікнік» довелося здолати учням середньої та старшої ланки. Школярі  писали листа майбутнім випускникам, розгадували логічні задачі, шукали продовження відомих прислів’їв, показували рухами відомі дитячі пісні. Закінчилася мандрівка загальним флеш-мобом «У здоровому тілі здоровий дух» та отриманням очікуваного скарбу – солодких смаколиків.


Не залишилися поза увагою і батьки. «Стіна, що говорить» відтворила їхні враження від навчального року, пропозиції та власне бачення партнерських взаємин між школою, учнями та їх родинами.
Своєрідною стіною, що говорить, став і традиційний графіті-малюнок випускників біля адмінбудинку Преображенської сільської ради.

Свято вдалося! 


Чудових вам канікул, школярі!


неділя

Школо, знов переступаю твій поріг!



Нас доля розвела по всіх світах:
Своя стежина в кожного – свій шлях,
Та ми збираємося – знову й знов
У рідну школу – під її покров.

Омельницька школа має свої славні традиції, серед яких – щорічні зустрічі випускників ювілейних років. Зустріч випускників – свято особливе, яке трепетним мерехтінням спогадів бентежить серце, чарує душу, навіваючи згадку про світлі шкільні роки. У третю суботу травня позліталися до рідної школи колишні учні, щоб поспілкуватися, згадати, порадіти та посумувати, зустрітися із незабутнім дитинством та юністю.


Вир життя розкидав випускників школи по різних шляхах, по-різному склалися їхні долі. Дехто так і проживає в рідному селі, багато хто торує життєві шляхи далеко від отчого дому, а інших доля закинула так далеко, що через велику відстань не змогли приїхати на зустріч, але душею і подумки були поряд із однокласниками.
Вечір зустрічі розпочався із дзвоника, який скликав колишніх учнів на урочистий захід до актової зали. Як годиться, теплими словами та найкращими побажаннями зустріла колишніх випускників директор школи Т.І.Орел. Подарунком-піснею «Вечер школьных друзей» звернулися до колишніх учнів вчителі. Багато теплих, щирих, хвилюючих серце слів прозвучало і з уст самих випускників. Вечір зустрічі перетворився на справжнє родинне свято, під час якого всі присутні злилися у стоголовий хор, виконуючи пісню «Изгиб гитары желтой» своєрідний гімн випускників усіх поколінь.
Не обійшлося без спогадів, жартів із шкільного життя, мудрих порад та настанов досвідчених випускників, які багато досягли у своєму житті. Хвилиною мовчання вшанували педагоги та випускники пам’ять вчителів та однокласників, які вже ніколи не переступлять шкільного порогу, бо їхні душі відлетіли у вічність.
Пройшли, пробігли роки… Але очі випускників не втратили веселих іскорок та блиску. І хоча у кожного своє життя, по-своєму цікаве, насичене подіями, усім було що сказати про себе, про свої здобутки, здобутки своєї родини. Одним словом, це був ще один день дитинства, хоч уже й дорослих людей, ще на один день усі вони стали веселими, безтурботними учнями.



На згадку про цю зустріч було зроблене загальне фото, аби створити своєрідний місток між поколіннями, передаючи у спадок найкращі миттєвості шкільного життя.
Прощаючись із випускниками минулих років, директор школи, Т.І.Орел,  підкреслила: «Ми пишаємося всіма, хто натхненно черпав знання в нашому храмі науки і, вийшовши із затишних кабінетів та гамірних коридорів, зберігає дитячий запал у своїх серцях; невтомною працею й інтелектуальним потенціалом стверджує велич України; пише живі сторінки історії нашої школи».



            Дорогі випускники, пам’ятайте, що Ви завжди бажані гості в рідній школі. Ми чекаємо Вас, незалежно від року випуску, рангів та посад, адже саме у стінах Alma-mater ви маєте виняткову можливість поринути в теплу, незабутню атмосферу шкільного життя, продовжуючи її багаті традиції та історію.