Масляна седмиця кличе веселиться

         Масляна – сирний тиждень – справляється за сім тижнів до Великодня. Зазвичай припадає на період з кінця лютого до початку березня. Це саме веселе, саме розгульне народне свято, що прийшло до нас з язичницьких часів і збереглося після прийняття християнства.

         Яскраве театралізоване фольклорне свято Масляної влаштували для школярів учасники театральної студії «ART-O» під керівництвом вчителя зарубіжної літератури Петровської І.О. 

Ведучі розповіли про традиції святкування Масляної, звичаї і обряди, що супроводжували Сирну седмицю. Присутні мали змогу не лише послухати чудових пісень, а й побачити старовинний обряд Колодію – народження колодки, що символізує початок нового етапу життя.

До уваги глядачів було представлено інсценування обряду пов’язування колодок парубкам, возіння по вулиці святково прикрашеного дерева життя. Жарти і яскравий народний гумор, веселі танці і спів, опудало масляної створили атмосферу веселого свята. 

Ми не байдужі!

16 лютого відбувся загальношкільний благодійний ярмарок домашньої випічки, спрямований на підтримку дітей Авдіївки. Учні та педагоги школи з тривогою спостерігають за тим, що відбувається на сході нашої держави. Спокійно на все це дивитися і стояти осторонь не можна. Тому школярі вирішили допомогти своїм одноліткам з зони АТО і зробити це у такий приємний і смачний спосіб.

Не зважаючи на великий асортимент випічки в магазинах, батьки разом з дітьми залюбки долучились до проведення доброчинного заходу та власноруч приготували безліч домашніх ласощів. На ярмарок були виставлені тістечка, торти, печиво, рулети, млинці, ароматні і корисні компоти та фіто-чаї, – все це діти пропонували придбати за досить помірними цінами.  

На один день фойє школи перетворилося на маленький ринок. Покупців-патріотів виявилося ще більше, ніж продавців-благодійників. Атмосфера на солодкому ярмарку була невимушеною і жвавою. Скрізь лунав гамір, жарти, школярі у різний спосіб запрошували до свого столу, рекламували товар, у який було вкладено часточку душі. Охочих поласувати задля благодійності виявилося чимало, тож дитяча випічка розійшлася досить швидко.

 Кошти, виручені у ході акції добра, миру і доброчинності, мають стати часточкою того, що конче необхідно дітям, які здобувають освіту в нелегких умовах воєнного лихоліття.

21 лютого до школи завітала голова Волонтерської Групи «Оріхів – армії» Олена Олександрівна Мірошниченко і прийняла від учнів та педагогів естафету добра і надії – коробки з солодощами, шкільним канцелярським приладдям, книгами, іграшками, та, найголовніше, зі словами підтримки і побажаннями миру, що з легкої руки пані Олени попрямують в Авдіївку.

Урок гідності «Пам’ятати… щоб жити…»

     Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.  

Минає три роки від трагічних подій лютого 2014 року, внаслідок яких загинуло та померло від тяжких ран більше ста учасників Революції Гідності – Героїв Небесної сотні.

20 лютого у школі пройшов урок гідності «Пам’ятати… щоб жити», присвячений вшануванню подвигу великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави.

         Учні та вчителі у скорботі схилили голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Переглянули презентацію та кілька відео про Революцію Гідності, згадали поіменно героїв, читали вірші, слухали патріотичні пісні. Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» запалили свічку пам’яті і вшанували хвилиною мовчання загиблих патріотів, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. 

Світла небесна пам’ять кожному, чиє життя обірвалося в серці української столиці, всім тим, хто не дожив кілька днів до весни, що несла зміни, пробудження, надію… 

Небесна сотня воїнів Христа

З мечем Архистратига Михаїла,

З молитвою за волю на устах

У вічність із Майдану відлетіла.

Небесна Сотня воїнів святих

І душу, й тіло склали за Свободу,

За розбрат нації взяли на себе гріх,

Освячені любов’ю до народу.

Як ми Стрітення святкували: Зиму проводжали, Весну зустрічали!

Нехай Зима у нашім краї

Ще на санчатах роз’їжджає,

Та в душах теплиться весна,

Спішить, крокує вже вона.

Народознавче  свято Стрітення дивовижне: інколи по-зимовому сніжне, інколи  по-весняному тепле і сонячне! Це відчуття зимової прохолоди і передчуття весняного тепла.  Щороку 15 лютого ми спостерігаємо боротьбу Зими та Весни. І цей рік не став виключенням.

У нашій школі відбулося народознавче свято «Зустріч Зими і Весни», що мало на меті залучення учнів до творчого пізнання культурної спадщини українського народу, до розкриття краси нашої національної обрядовості, прищеплення любові до рідного краю та рідного слова. На заході був представлений цікавий пізнавальний матеріал: легенди, прикмети, пов’язані із цим днем. 

Свято складалося з трьох частин. Спочатку учні школи мали змогу переглянути театралізовану зустріч Зими і Весни за режисерським сценарієм творчої групи учнів та вчителів. Продовженням  шкільного заходу стали масові гуляння на спортивному майданчику школи, де всіх об’єднали веселі зимові розваги і забави, а також весняний хоровод «Ой, минула вже зима», що супроводжував ритуал спалювання «зимової баби».  А на останок усіх учасників свята запросили на смачне частування.

Учні, вчителі та гості отримали безліч позитивних емоцій та сподівання на теплу весну і хороший врожай!

Міжнародний дистанційний конкурс "Олімпіс 2017 - Весняна сесія"

Всіх учнів 1-11 класів запрошуємо взяти участь у

Міжнародному дистанційному конкурсі «Олімпіс 2017 - Весняна сесія»

з наступних предметів:

- Українська мова і література

- Англійська мова

- Математика

- Інформаційні технології

- Біологія, природознавство

Головна мета конкурсу «Олімпіс» — підвищення мотивації до вивчення і зацікавлення учнів навчальними предметами. Це не олімпіада, у конкурсі є завдання різного рівня складності, тому у ньому можуть взяти участь всі учні без винятку.

Урок мужності «Місце служби – Афганістан»

        

 Афганістан… уже більше 20 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша. Вибухоподібна.

Війна! Війна! Війна!

         Афганська війна, брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтва, вдягає у жалобу тисячі сердець, материнських сердець…

         15 лютого минає 28 років з дня закінчення війни в Афганістані. Але ця війна назавжди залишиться болем у душі нашого народу. З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбовувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

У далекому гірському краю свій інтернаціональний обов’язок виконувало 160 тисяч солдат, понад 40 тисяч з них – українці.

Односельчанам, воїнам-інтернаціоналістам, ветеранам афганської війни був присвячений урок мужності «Місце служби – Афганістан», проведений в стінах нашої школи. Затамувавши подих, слухали присутні розповідь вчителя історії Бондаренко Інни Іванівни про той буремний час. Учні мали змогу познайомитися з історією та реаліями війни в Афганістані...

За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувалися молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.

 Неможливо без душевного хвилювання говорити про тисячі наших воїнів, що пройшли випробування вогнем в Афганістані. Серед тих тисяч були наші односельці, випускники нашої школи:

Рядовий Асадов Садиг Гусейн Огли (с. Омельник)

Старший сержант Білоконь Володимир Олексійович (с. Новоселівка)

Рядовий Крячко Анатолій Степанович (с. Новоселівка)

Кушніренко Віталій Прохорович (с. Васинівка)

Молодший сержант Лисота Андрій Петрович (с. Червона Криниця) –

нагороджений медаллю «За бойові заслуги

Молодший сержант Науфок Сергій Петрович (с. Омельник) –

нагороджений медаллю «За бойові заслуги»

         15 лютого 1989 року став тим днем, коли кінчився рахунок втратам наших солдатів, офіцерів, службовців. А підсумок дуже сумний: більш ніж 13 тисяч матерів і батьків не дочекалися своїх синів, не почули «Мамо, я повернувся додому!». Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих земляків, воїнів-інтернаціоналістів Оріхівщини, які не повернулися живими до батьківської оселі. Це:

Бублик Сергій Костянтинович (24.01.1968 – 23.06.1987) – с. Преображенка

Левадний Микола Миколайович (13.08.1963 – 24.08.1982) – с. Копані

Падалка Сергій Сергійович (25.10.1963 – 14.10.1983) – с. Нестерянка

Насипайко Олександр Вікторович (15.08.1969 – 17.06.1988) – с. Копані

         Всі четверо нагороджені Орденом Червоної Зірки (посмертно).

Шануємо пам’ять загиблих в війні…

Хвилина мовчання… секунди сумні…

         Почесну місію покладання квітів до меморіалу воїнам-інтернаціоналістам виконала донька ветерана-афганця, учениця 10 класу Білоконь Наталя Володимирівна.

         Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, дружини і діти своїх чоловіків та батьків. Ми маємо знати про страшні події афганської війни і пам’ятати, що і серед нас живуть люди, які в свої 20-30 років стали свідками й учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом…

«Я розкажу тобі про кохання»

Зима вже наближається до свого завершення, зовсім скоро настане весна – пора пробудження, кохання, і, звісно ж, тепла. 14 лютого майже в усіх країнах світу відзначають День Святого Валентина – свято закоханих, свято кохання. І нічого дивного в цьому немає, адже кохання існує скрізь, навіть у найвіддаленіших куточках земної кулі. Для кохання не мають значення ні простір, ні час. Воно підкорює і села, і міста. Бідні і багаті схиляють свої голови перед цим високим почуттям. Коханню, як сказав поет, усі віки покірні… і немає у світі нічого прекраснішого за кохання…

         Зранку 14 лютого у нашій школі панувала атмосфера романтики. Учні обмінювалися валентинками та дарували їх своїм наставникам, зізнаючись у своїй прихильності та симпатії.

Особливо запам’ятався цей день учням 9 та 10 класів, адже їм випала нагода позмагатися у брейн-ринзі, присвяченому найсвітлішому і найвеличнішому почуттю всіх часів і народів – коханню.

Учасники команд «Пелюстки кохання» та «Амурчики» не лише пригадали усіх відомих чоловіків з ім’ям Валентин, а й позмагалися у написанні віршів про кохання, назвали відомі літературні та історичні закохані пари, запросили один одного на побачення за допомогою пантоміми та презентували театральну виставу-імпровізацію.

Обидві команди були нагороджені пам’ятними грамотами від Амура, та найголовніше – всі учасники отримали масу задоволення та позитивних емоцій.

День Безпечного Інтернету

    День безпечного Інтернету відзначається на другий день другого тижня другого місяця щорічно. Міжнародна календарна подія виникла за сприяння організації Insafe у 2004 році. День безпеки в Інтернеті відзначається більш ніж в ста країнах. Тисячі людей в усьому світі об’єднуються заради підвищення освіченості з питань безпечного, відповідального і позитивного використання Інтернету. 

         В сучасних умовах інформатизації суспільства надзвичайної ролі набуває комп’ютерна грамотність та медіа-культура суспільства. Починаючи з 2008 року, Міжнародний День безпечного Інтернету було запроваджено і в Україні.

З кожним новим поколінням підвищується рівень проникнення Інтернету в життя людей. Тема безпечного Інтернету є досить актуальною педагогічною проблемою. Сьогодні все більша кількість школярів користується Інтернетом для спілкування, пошуку інформації, ігор, скачування мультимедійного контенту. З розширенням можливостей в онлайні зростають і ризики: шахрайство, дорослий контент, інтернет-залежність.   

Останні роки ідея онлайн-безпеки еволюціонувала, змінюючи фокус від створення «безпечного» Інтернету до створення «кращого» Інтернету. Гаслом цьогорічного Дня безпечного Інтернету став заклик: «Будь зміною: об’єднаймось для кращого Інтернету».  

Інтернет є таким, яким ми створюємо його щодня: він є кращий і доброзичливий настільки, наскільки кожний з нас є ввічливим та позитивним онлайн. 

Міжрегіональний фестиваль ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив»

Зовнішність може сказати про людину дуже мало. Вся сутність особистості розкривається під час спілкування, тому людині  достатньо один раз почути як говорить її  співрозмовник, аби зрозуміти з ким вона має справу.

Уміння красиво говорити, привертає увагу та викликає симпатії, навіть більше, ніж зовнішня краса. Спілкування з розумною,  ерудованою людиною, яка вміє чітко та цікаво висловлювати свої погляди й думки, завжди  буде приємним та корисним. Тому така людина ніколи не залишиться на самоті, приваблюючи до себе нових друзів та співрозмовників.

Існує легенда про те, як одного разу до філософа Сократа привели юнака, щоб той навчив хлопця мистецтву ораторства. І Сократ, щоб перевірити його здібності, сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив ...». «Яка людина, така і її мова», - вважав філософ. Звідси і з'явився цей чудовий сократівский афоризм, який став гаслом Міжрегіонального фестивалю ораторського мистецтва, де молода, завзята і талановита учнівська молодь демонструє свої  ораторські  вміння.

Районний етап фестивалю проходив за номінаціями: «Добре слово краще за багатство», де своє мистецтво володіння словом показували  вихованці дошкільних навчальних закладів (старшої групи – 6 років) та учні 1-4 класів; і «Слово є вчинок» для учнів 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Нашу школу представляли учень 2 класу Третяк Єгор з монологом «Моє улюблене свято» та учениця 10 класу Білоконь Наталія, яка розмірковувала на тему «Чому ми так часто дивимось у небо».  Для обох учнів це був перший досвід публічного виступу, проте вони блискуче справилися. 

Учасники фестивалю мали змогу не лише продемонструвати власні ораторські вміння і  показати могутню силу слова, а й поспілкуватися один з одним, обмінятися досвідом, що допоможе їм у майбутньому сформувати свій особистий стиль публічного виступу.

Слова – це головна рушійна сила, яка приводить в дію добро та зло. За допомогою слів ми заявляємо про свої потреби та бажання, спілкуємося з людьми і ведемо безконечні діалоги з самим собою. Вміння гарно і переконливо говорити – має бути візитівкою сучасної людини. Потрібно виховувати в собі оратора, але при цьому пам'ятати слова філософа Демосфена: «Всяке слово, якщо за ним не буде справ, є чимось даремним і пустим».