суботу

ІV турнір з настільного тенісу пам’яті М.А.Доллежаля

 Теніс – це не лише спорт – це стиль життя.
Грають в нього ракеткою, а виграють головою.
(Марсело Ріос, чилійський тенісист)


Фізична активність, весела розвага, змагання, від яких перехоплює подих – все це настільний теніс – гра, яку однаково полюбляють як дорослі, так і діти.
Вже четвертий рік поспіль напередодні Дня енергетика в стінах Омельницької школи проходить турнір з настільного тенісу пам’яті М.А.Доллежаля. Цьогоріч у спортивному залі зібралося чимало бажаючих позмагатися за звання кращого у майстерності володіти ракеткою. Було розіграно сім комплектів нагород в одиночних та парних розрядах хлопці та дівчата, змішаний розряд, абсолютна першість та загальнокомандний залік.
Приємно зазначити, що гравці з великим азартом доводили своє право називатися кращим, продемонстрували красивий і якісний теніс не поступаючись один одному. За підсумками змагань бронзу завоювала команда Яснополянської ЗОШ, срібло дісталося команді Малотокмачанської школи, золото ж вибороли господарі корту.
Усі переможці та призери змагань були нагороджені кубками, медалями та грамотами, а також солодкими вітамінізованими призами від спонсорів – ТОВ «Аврора».  
Дякуємо всім хто брав участь та вболівав, за дружелюбний настрій, яскраві посмішки! Сьогоднішній день став саме тією подією, яка запам’ятається прекрасними враженнями, чудовим настроєм, дружнім спілкуванням і спортивними перемогами.
Окремі слова подяки хочемо висловити Олександру Григоровичу Гамову та команді Малотокмачанської ЗОШ. Ви є достойними суперниками! І, безперечно, кілька балів, що вже вкотре розділяють наші команди, лише додають драйву і змушують викладатися не на 100, а на всі 1000 відсотків!  
Турнір ще раз довів, що настільний теніс – популярний вид спорту серед школярів. Про це засвідчив переповнений зал, що об’єднав чудових спортсменів – ентузіастів своєї справи. Ми переконані, що м’ячик + ракетки + хороший тенісний стіл = максимум задоволення!  

День святого Миколая – свято милосердя, добра і любові…

 


Всі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. А що робити, коли такі спогади відсутні? Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це мала уособлювати родина, якої у крихітки тепер не існує…
Для учнів Омельницької філії імені академіка М.А.Доллежаля КЗ «НВК «Основа» стало доброю традицією у День Святого Миколая вітати вихованців Оріхівського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей і дарувати їм часточку свого тепла, сердечності і турботи. Святкові дарунки та запальний танець-гра від омельницьких школярів, вірші і пісні, у виконанні вихованців Центру, не залишили байдужими жодного присутнього у залі.
Емоції переповнювали душі дітей і дорослих, раз по раз з тремтячих вій зривалися непрохані сльози. Можна закрити очі на те, що бачиш, але ніколи не закриєш серця на те, що відчуваєш…
Ми щиро вітаємо вихованців і працівників Оріхівського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей з Днем Святого Миколая – святом милосердя, добра і любові, та зичимо кожному бути зігрітим теплом родинного вогнища, відчувати любов і піклування найрідніших людей, здійснення заповітної мрії, – а вона у нас сьогодні одна – щоб кожна дитина на світі мала сім’ю!

пʼятницю

Сяє вогнями красуня ялинка, вогники ті Миколай запалив...

 

День Святого Миколая з нетерпінням чекають і діти, і дорослі. Адже всі люблять чудеса і вірять у казку. Казкове дійство відбулося сьогодні у Преображенській ОТГ – урочисте відкриття головної новорічної ялинки громади! Омельницькі школярі теж мали нагоду побувати на святі.


Струнка лісова красуня звеселяла око яскравими вогниками та іграшками, які власноруч виготовили дітлахи. Почесна роль засвітити чарівні вогники на красуні ялинці дісталася Миколаю Чудотворцю, який завітав на свято.
Музика, сміх, пісні, ігри, святкові фотозони… Ми чудово провели час, тож свято надовго залишиться приємним спогадом, що пробуджує в душі тепло і ніжність.

Ходить світом Миколай...


Насичений подіями рік добігає кінця, і наступає довгоочікувана казкова пора, коли дива стають реальністю. В ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускається із небес, щоб нагородити малюків за їхні добрі вчинки, відмінне навчання, участь у трудових, екологічних акціях, за милосердя та вміння співчувати. З нетерпінням чекали на зустріч з мандрівником-чарівником Святим Миколаєм учні Омельницької філії імені академіка М.А.Доллежаля КЗ «НВК «Основа».
Цьогоріч крім солодощів у торбині Святого Миколая знайшлися й інші подарунки для школярів – зручні м’які лавки та музична колонка. Чудотворець впевнений, що такий подарунок зробить перебування учнів у школі більш комфортним, а дозвілля – різноманітним і змістовним.  

Роби добро, бо ти – Людина!


Доброта поряд з любов’ю і милосердям є однією з підвалин, на яких тримається світ. Це міст, що сполучає два береги; ковток води, що втамовує спрагу; сонячний промінь, що зігріває у лютий мороз… Відомий дитячий письменник Марк Твен якось зауважив, що доброта – це та мова, яку можуть почути навіть глухі і побачити сліпі.
Прикладом щирої доброти для нас, українців, є Святий Миколай, який зовсім скоро завітає в кожен дім. А сьогодні цей сивобородий добродій став гостем нашої школи, аби разом зі своїми помічниками янголятами підвести підсумок природоохоронної акції «Екоялинка», до якої залюбки приєдналися Омельницькі школярі. Цьогоріч шкільна новорічна красуня прикрашена лише екологічно чистими іграшками: шишками, горіхами, ягодами та прикрасами, виготовленими з деревини і паперу.
З побажаннями добра і віри в дива, відкрив Святий Миколай благодійний ярмарок, виторг від якого з ініціативи учнів повністю піде на доброчинність. Невимушена затишна атмосфера та аромати смачної домашньої випічки перетворили захід на справжнісіньке свято. Шанувальників посмакувати шедеврами домашньої кулінарії виявилося доволі багато, учні з задоволенням витрачали кишенькові гроші на улюблені смаколики. Домашню випічку охоче розкуповували не тільки діти, а й батьки та вчителі. Старші учні самі продавали свій товар, а от молодшим допомагали матусі.
Із покоління в покоління передається українцями священний заповіт: роби добро, бо ти – Людина. Протягом років навчання у школі діти отримають багато різноманітних знань та навичок, але головному вони вже навчилися – бути небайдужими і творити добро!

Увага! Зимовий ярмарок!


понеділок

Правовий всеобуч «Права людини і дитини»

 

В рамках Всеукраїнського тижня права в Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля КЗ «НВК «Основа» дільничний офіцер поліції Світлана Руденко провела правовий всеобуч «Права людини і дитини».
Мета акції – підвищення рівня правової культури та правової свідомості підлітків, інформування  щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб.
Учням було роз’яснено їх права, обов’язки, необхідність дотримання Єдиних вимог поведінки в навчальний час, а також відповідальність за проступки та правопорушення, адміністративну та кримінальну відповідальність неповнолітніх.


Світлана Антонівна звернула особливу увагу на відповідальність батьків за виховання і навчання дітей та  протидію в шкільному середовищі булінгу. Адже з юних літ людина часто потрапляє в ситуації, коли необхідно знати свої права та обов’язки. Буває так, що ти не знаєш, як захистити свої права, що для цього слід зробити, до кого звернутися по допомогу.
Учні переглянули навчальні відеоролики та мали змогу поставити представнику правоохоронних органів запитання, на які отримали ґрунтовні відповіді. Дякуємо Світлані Антонівні за змістовну та пізнавальну бесіду, адже, на думку педагогів та батьків, вчасно та вдало  проведена бесіда з дітьми є запорукою врятованого життя чи здоров’я дитини.


Українська хустка – роду Берегиня

Хустино, хустино, чи біла, чи синя –
мені ти миліша усяких обнов.
Хустино, хустино, як ласка родинна,
як вірності пісня про щиру любов.
(Вадим Крищенко)


З давніх-давен хустка в українських сім’ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди. Вона передавалася з роду в рід, як реліквія, як пам’ять роду.
Хустка – найгарніша народна прикраса, здатна розповісти про культуру українців, їх обряди і традиції. Хустина захищала дівочу голову від спеки та холоду, була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хусткою накривали щойно спечений хліб та закривали колиску з немовлям, у хустині несли вечерю хрещеним батькам. Даючи згоду на шлюб, дівчина обдаровувала парубка хусткою, а згодом і самій нареченій голову покривали хустиною…  
Багатовікова історія хустки і як оберегу жінки та родини, і як предмету національного одягу, і як жіночого головного убору. Зображення хустки можна зустріти в багатьох старовинних рукописах та на численних картинах відомих художників. З нагоди Всесвітнього дня української хустки, що відзначатиметься 7 грудня (вперше!), в Україні стартував флешмоб "Зроби фото з хусткою". Не залишилися осторонь і ми…


…А хустки усміхалися нам квітами, підморгували таємничими орнаментами... Ось така вона – звичайна хустка, родинний оберіг, краса українського народу.

середу

У серці з мовою українською – батьківською, материнською

 

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова в рідній школі!

Для того, щоб ми знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, щоб зберігати її значимість для майбутнього, наш національний календар поповнився ще однією важливою датою для кожного справжнього українця, яка припадає на 9 листопада. Це – одне з наймолодших державних свят – День української писемності та мови, яке яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.
Рідна мова першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною вважають мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.


Уже стало традицією щорічно відзначати День української писемності та мови у Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля. Свято розпочалося написанням Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності, продовжилося участю школярів у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, мовними вікторинами, годинами спілкування, поетичними читаннями власної поезії, створенням мовно-літературних газет «Моя чудова українська мова». Кульмінацією свята став фото флешмоб «У серці з мовою українською – батьківською, материнською».    


 РІДНА МОВА

Рідна українська мова,
Ти для мене – пісня колискова.
Ти для мене – щебет солов’їний,
В синім небі клекіт журавлиний.

Рідна українська мова,
Гарна, немов квітка калинова.
Мов джерельна вода, чиста,
Ніжна, тиха і барвиста.

Рідна українська мова,
Мелодійна, барвінкова.
Вивчу я тебе, моя рідненька,
Щоб пишалась мною моя мила ненька.

Третяк Єгор, учень 5 класу


вівторок

Виставка «Дари Осені», або «Як козаки у футбол грали»…

Тихесенько, немов якась таємнича гостя, підкралася осінь. Її оксамитовий запах непомітно розпливається парками та садами, лоскочучи всіх їх мешканців срібними павутинками бабиного літа. Все кругом наповнюється чарівними барвами, милуючи око яскравими кольорами помаранчу і рубіну, меду і золота... неймовірно ніжною музикою звучить шум падолисту…
Осінь саме та пора року, коли кожен учень нашої школи може проявити свою фантазію і уміння створювати вироби з природного матеріалу та осінніх плодів. Цьогорічна виставка «Дари Осені» співпала з традиційним турніром з міні-футболу пам’яті агронома-садовода А.С.Єфіменка, а тому і тема виставки була дещо незвичною: «Як козаки у футбол грали».
Фантазії і творчому запалу школярів не було меж, тож усіх відвідувачів виставки чекали яскраві роботи і море позитивних емоцій.  

пʼятницю

Покровський ярмарок

 

Строкато, весело, гамірно, яскраво, неймовірно дружно та надзвичайно смачно проходив благодійний шкільний Покровський ярмарок у Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля.
Ще від самого ранку і діти, й батьки несли з собою різноманітні смаколики, приготовані вдома, – акуратно упаковані, загорнуті, розфасовані, готові до вживання, – аби відразу можна було розставити усі з любов’ю продумані та придумані страви на столі й пропонувати своїм однокласникам, учителям, батькам, гостям, яких хотілося пригостити. Кількість та різноманіття смаколиків задовольнило би будь-якого гурмана – торти, пироги, тістечка, печиво, пряники найрізноманітніших видів та форм, рогалики, млинці, вафлі, желе, піца, хотдоги – чого тільки не було!
Слова подяки за активність, ініціативність та підтримку хочеться сказати усім батькам, які із задоволенням та натхненням постійно долучаються до цієї нашої цікавої та потрібної шкільної справи.

вівторок

Увага! Осінній ярмарок!


На шляху до взаємодії: адаптація учнів 5 класу до нових умов навчання

Життя учителя усе, як на долоні,
По краплі душу іншим віддаєш.
Хоч вчора втома нелюдська й сьогодні,
Любові й праці ти не знаєш меж.


Кожний педагог підтвердить, що початок п’ятого класу – складний період не тільки для дитини, але і для вчителів, і для батьків. Учорашні найстарші учні серед початкової ланки раптом стали наймолодшими серед старших, улюблену першу вчительку змінили класний керівник та вчителі-предметники, з’явилися нові предмети...  Як же допомогти дитині пережити цей непростий етап шкільного життя? Відповідь на це питання шукали сьогодні батьки наших п’ятикласників.
Представлення власних діток, вироблення спільних правил життя класної родини, міні-лекція про особливості адаптаційного періоду, поради вчителів-предметників щодо підготовки до уроків та виконання домашніх завдань, обговорення проблемних ситуацій… швидко і насичено промайнули батьківські збори. Вдячна батькам за плідну співпрацю. Чекаю нових зустрічей!
  

Танцювальні перерви від чергового класу

         Чи багато потрібно малечі для щастя? Виявляється, що зовсім ні. Запальна мелодія та прості рухи... і заряд бадьорості, позитивні емоції і гарний настрій гарантовані! Танцювальна перерва для молодших школярів вдалася! Пишаюся вами, мої маленькі дорослі діти! Мої зірочки!


пʼятницю

День, який не стерти з пам’яті

 

В історії Українського народу події Другої світової війни посідають особливе місце. За своєю глибиною, трагізмом і героїкою вони помітно піднеслись над іншими і набули епохального значення. Певною мірою обумовлено це й тим, що донині живі учасники війни, носії історичної пам’яті про неї – ті, хто воював зі зброєю в руках, навчався, працював, відбудовував країну. Пам’ять про війну є духовно-історичним надбанням нашого народу.


19 вересня – особливий день для мешканців села Омельник, у цю дату під час Другої світової війни село було звільнено від фашистської навали. Омельничани свято бережуть пам’ять про тих, хто віддав своє життя за сьогодення, за мир на нашій благословенній землі. Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті страшні і величні події.


Сьогодні мешканці та гості села згадали усіх, хто звільняв рідний край, усіх, хто ціною власного життя наближав Перемогу. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять співвітчизників, полеглих у боротьбі за честь і свободу України, усіх невинних жертв, чиє життя обірвала війна. Зі святом усіх присутніх привітали завідувач Омельницької філії імені академіка М.А.Доллежаля КЗ «НВК «Основа» Тетяна Іванівна Орел, сільський староста Павло Миколайович Трипольський, голова первинної ветеранської організації Світлана Іванівна Дроздова. Юні жителі села, учні Омельницької школи, живими квітами вшанували пам’ять полеглих, поетичними рядками висловили вдячність воїнам-визволителям. Від працівників культури та місцевих жителів пролунали музичні дарунки.

суботу

День фізичної культури та спорту


Позитив, енергія, запал... Нестандартні спортивні змагання напередодні Дня фізичної культури та спорту захопили та викликали шквал емоцій. Сьогодні не було переможених, сьогодні усі були переможцями (а перемога над самим собою дорожча будь-яких кубків і медалей). Браво вчителю фізичної культури Ользі Олександрівні за неймовірне свято спорту, заряд бадьорості та чудовий настрій! Ми ❤️ СПОРТ!!!



 


вівторок

З Днем народження, моя калинова родино!


Вітаю з Днем знань!


Мої любі п’ятикласники! Щиро вітаю всіх вас із традиційним вересневим святом першого дзвоника – Днем знань, який відкриває світ пізнання та сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації.
В усі часи освічена людина користувалася повагою. Навчання – це прихований скарб, це світ знань про людей та їх оточення. Треба навчатися, щоб знати, діяти, жити. Упевнена, що зерна науки зростуть у ваших юних душах урожаєм мудрості та натхнення.
Нехай світлим, радісним і плідним буде кожен ваш день, кожен крок. Ростіть здоровими, досягайте високих результатів у навчанні. Бережіть у своїй пам’яті шкільні роки, як неоціненний дарунок долі.
Зі святом вас усіх – із Днем знань. З початком нового навчального року!

Ваша класна мама

четвер

День святої Вероніки - покровительки фотографії (День фотографа)


Образ і діяння святої Вероніки послужили тому, що її шанують як покровительку фотографів і фотографії. Тому день її пам’яті – 12 липня – любителі і професіонали фотосправи відзначають як День фотографа.
В останні роки це свято набирає все більшої популярності. До цього дня ентузіастами даної галузі готується чимало цікавих заходів – сімейні фотосвята, освітні майстер-класи від провідних фотографів, портфоліо-ревю, різні конкурси, виставки, квести і багато іншого.


Свята Вероніка, з пам’яттю якої пов’язаний Нерукотворний образ стражденного Спасителя, стала однією з найпопулярніших народних святих, незважаючи на те, що деякі церковні інстанції і критичні дослідники висловлювалися проти історичної достовірності Вероніки і її легенди.
Згідно з легендою, зраджений і засуджений на мученицьку смерть Ісус Христос ішов на гору Голгофу, несучи Свій хрест на розп’яття. Ходу оточував натовп, який супроводжував Спасителя на хресні страждання. Вероніка злилася з людським морем і йшла за Христом.


Виснажений, Ісус упав під вагою хреста, і Вероніка, зглянувшись над Ним, підбігла до Нього, напоїла Його водою і дала Йому свій плат, утерти піт з лиця. Повернувшись додому, Вероніка виявила, що на тканині закарбувався святий лик Спасителя. Цей плат святої Вероніки згодом потрапив в Рим і став тут відомим під ім’ям Нерукотворного образу ...
В епоху Середньовіччя майже кожна церква мала зображення Вероніки з її сударієм (потовим платом).


Припускають, що ім’я Вероніки являє собою спотворене від латинського vera icon («справжній образ») – так називали «плат Вероніки», відрізняючи його від інших образів Христа. Вперше розповідь про святу Вероніку з’являється в апокрифічних Діяннях Пілата, що відносяться до ІV або V століття.
До речі, відзначати День фотографа 12 липня було вирішено ще й тому, що в цей день 165 років тому, в 1854 році, народився Джордж Істмен – засновник компанії Kodak, який зробив «фотографію доступну всім».


понеділок

День Святих Петра і Февронії

8 липня за народним календарем відзначають День Петра і Февронії. У народі ці святі шанувалися як покровителі подружньої любові і щастя. Їх подружнє життя багато століть є зразком християнського шлюбу. Саме тому 8 липня прийнято відзначати як День сім’ї, любові та вірності.

Сім’я – це щастя, любов і удача,
Сім’я – це влітку поїздки на дачу.
Сім’я – це свято, сімейні дати,
Подарунки, покупки, приємні витрати.
Народження діток, перший крок, перший лепет,
Віра в найкраще, хвилювання і трепет.
Сім’я – дружна праця і вічні турботи,
Сім’я – це багато вдома роботи.
Сім’я – це складно.
Сім’я – це важливо.
Сім’я – це коли
Все на світі можливо!

Є гарне прислів’я про те, що одну гілочку переламати легко, а ось коли вони зібрані в пучок – навряд чи. Ось так і з сім’єю. Разом куди легше протистояти життєвим негараздам, знаходити виходи, боротися... А як солодко ділити перемоги з рідними людьми!

Міцна сім’я – це є важка робота!
Її потрібно вміти берегти!!!
Цінуйте те, що маєте сьогодні,
Бо завтра може просто не прийти…

Хай в кожного горить сімейний вогник,
Нехай маленький, але рідний, свій.
Горніться до сім’ї, до свого дому, –
Це найтепліше місце на землі!

Сьогодні, в День сім’ї, прийміть найщиріші побажання миру та злагоди. Бажаю вам домашнього затишку і тепла, нехай сімейне вогнище сяє іскорками радості та доброти. Рум’яних пирогів на столі, ніжних обіймів рідних, ласкавих слів і красивих вчинків. Нехай вірність, любов і взаєморозуміння супроводжують вашу сім’ю ще довгі роки, а сімейний фотоальбом без кінця наповнюється кадрами щасливих миттєвостей!

Трохи з історії Петра та Февронії:


Подружжя із старовинного міста Мурома зуміло дотриматись заповіді, яку виголошує священик під час вінчання: бути разом і в радості, і в горі, в багатстві і бідності, в здоров’ї і в хворобі. Княгиня Февронія доглядає за Петром і зцілює його від смертельної недуги, потім захищає сімейне вогнище від зазіхань бояр, що надумали розлучити князя з коханою і одружити його на своїй ставлениці. Вона невідступно супроводжує Петра під час його вигнання з княжого престолу і голодних поневірянь, розділяє з ним мізерну трапезу і при цьому ні в чому не дорікає чоловіка.
Февронія ніколи не сперечається з Петром, але при цьому ласкаво, з усякими примовками, наводить чоловіка на правильне рішення. Ну а Петро визнає мудрість дружини і не вважає негожим виконувати її поради.
На старість Петро і Февронія одночасно пішли в монастир: він – в чоловічий, вона – в жіночий. Стояли ці обителі пліч-о-пліч. Напевно, щоб і в добровільній розлуці можна було побачити один одного в віконце. Померли подружжя-монахи в один і той же літній день 8 липня 1228 року і знову возз’єдналися вже в загальному кам’яному гробі.
Приклад Петра і Февронії допомагає людям всіх суспільних прошарків повірити: так, в цьому жорстокому світі можна прожити щасливе сімейне життя.


пʼятницю

Абсурдні і чесні ілюстрації Герхарда Хадерера про хвороби сучасного суспільства



Мистецтво створено не тільки для того, щоб милувати погляд, а й для позначення важливих ідей, пошуку себе. Таким чином, автор може достукатися до людей, звернути їх увагу на нагальні проблеми, розповісти всьому світові правду, якою б гіркою вона не була.


Сьогодні ми познайомимося з творчістю австрійського художника Герхарда Хадерера, який починав свою кар’єру рядовим співробітником рекламного агентства. Але коли в 1985 році 34-річному чоловікові провели складну операцію і видалили пухлину, він переглянув свої погляди на життя.



Герхард кинув прибуткову роботу і зосередився на кар’єрі художника-сатирика. В кожному з малюнків австрієць намагається сказати щось важливе, те, що потрібно почути кожному члену сучасного суспільства.



Напевно, в тому і сила мистецтва, що воно змушує кожного зупинитися, відвернутися від рутинних справ і замислитися. І над роботами Хадерера дійсно варто замислитися. Чи все добре в світі навколо нас? Скільки сенсу і цінності в нашому житті?


Герхард Хадерер своїми творами намагається достукатися до людей. Він хоче, щоб кожен відкинув нав’язані суспільством стереотипи і став думати власною головою.