Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить?
(Б.Олійник)
Чорнобиль… Чорний біль нашої землі.
І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем
скорботи.
31 рік відділяє нас від
Чорнобильської катастрофи, а той чорний день трагедії продовжує хвилювати
людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше
народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, він
приніс світу багато трагедій і буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом,
однією печаллю, однією надією.
Катастрофа на Чорнобильській АЕС
сколихнула весь світ і своєю величезною руйнівною силою, і мужністю тих, хто
першими зіткнулися з її страхітливими наслідками.
26 квітня є днем пам’яті як про
найбільшу техногенну катастрофу, так і днем вшанування героїзму пожежників,
експлуатаційного персоналу Чорнобильської атомної електростанції,
військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди вписано до
літопису людської мужності, він навічно залишиться в пам’яті українського
народу.
В рамках заходу «Чорнобиль не має
минулого часу» учні школи привітали земляків-учасників ліквідації наслідків аварії
на ЧАЕС: Іванця Василя Павловича, Руденко Тетяну Петрівну та Гуцуляка Валерія
Романовича.
У школі було проведено тематичний
відео-лекторій «Героїзм та мужність ліквідаторів ЧАЕС» та віртуальну екскурсію
до Національного музею «Чорнобиль».
26 квітня – День національної
жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих,
хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим,
хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар