День Святих Петра і Февронії

8 липня за народним календарем відзначають День Петра і Февронії. У народі ці святі шанувалися як покровителі подружньої любові і щастя. Їх подружнє життя багато століть є зразком християнського шлюбу. Саме тому 8 липня прийнято відзначати як День сім’ї, любові та вірності.

Сім’я – це щастя, любов і удача,
Сім’я – це влітку поїздки на дачу.
Сім’я – це свято, сімейні дати,
Подарунки, покупки, приємні витрати.
Народження діток, перший крок, перший лепет,
Віра в найкраще, хвилювання і трепет.
Сім’я – дружна праця і вічні турботи,
Сім’я – це багато вдома роботи.
Сім’я – це складно.
Сім’я – це важливо.
Сім’я – це коли
Все на світі можливо!

Є гарне прислів’я про те, що одну гілочку переламати легко, а ось коли вони зібрані в пучок – навряд чи. Ось так і з сім’єю. Разом куди легше протистояти життєвим негараздам, знаходити виходи, боротися... А як солодко ділити перемоги з рідними людьми!

Міцна сім’я – це є важка робота!

Її потрібно вміти берегти!!!

Цінуйте те, що маєте сьогодні,

Бо завтра може просто не прийти…

Хай в кожного горить сімейний вогник,

Нехай маленький, але рідний, свій.

Горніться до сім’ї, до свого дому, –

Це найтепліше місце на землі!

Сьогодні, в День сім’ї, прийміть найщиріші побажання миру та злагоди. Бажаю вам домашнього затишку і тепла, нехай сімейне вогнище сяє іскорками радості та доброти. Рум’яних пирогів на столі, ніжних обіймів рідних, ласкавих слів і красивих вчинків. Нехай вірність, любов і взаєморозуміння супроводжують вашу сім’ю ще довгі роки, а сімейний фотоальбом без кінця наповнюється кадрами щасливих миттєвостей!

Трохи з історії Петра та Февронії:

Подружжя із старовинного міста Мурома зуміло дотриматись заповіді, яку виголошує священик під час вінчання: бути разом і в радості, і в горі, в багатстві і бідності, в здоров’ї і в хворобі. Княгиня Февронія доглядає за Петром і зцілює його від смертельної недуги, потім захищає сімейне вогнище від зазіхань бояр, що надумали розлучити князя з коханою і одружити його на своїй ставлениці. Вона невідступно супроводжує Петра під час його вигнання з княжого престолу і голодних поневірянь, розділяє з ним мізерну трапезу і при цьому ні в чому не дорікає чоловіка.

Февронія ніколи не сперечається з Петром, але при цьому ласкаво, з усякими примовками, наводить чоловіка на правильне рішення. Ну а Петро визнає мудрість дружини і не вважає негожим виконувати її поради.

На старість Петро і Февронія одночасно пішли в монастир: він – в чоловічий, вона – в жіночий. Стояли ці обителі пліч-о-пліч. Напевно, щоб і в добровільній розлуці можна було побачити один одного в віконце. Померли подружжя-монахи в один і той же літній день 8 липня 1228 року і знову возз’єдналися вже в загальному кам’яному гробі.

Приклад Петра і Февронії допомагає людям всіх суспільних прошарків повірити: так, в цьому жорстокому світі можна прожити щасливе сімейне життя.