Рідна мова в рідній
школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова в рідній школі!
Для того, щоб ми
знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, щоб зберігати її значимість для
майбутнього, наш національний календар поповнився ще однією важливою датою для
кожного справжнього українця, яка припадає на 9 листопада. Це – одне з
наймолодших державних свят – День української писемності та мови, яке яскраво
засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних
творців.
Рідна мова
першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною
вважають мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з
попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Уже стало
традицією щорічно відзначати День української писемності та мови у Омельницькій
філії імені академіка М.А.Доллежаля. Свято розпочалося написанням
Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності, продовжилося участю
школярів у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, мовними
вікторинами, годинами спілкування, поетичними читаннями власної поезії,
створенням мовно-літературних газет «Моя чудова українська мова». Кульмінацією
свята став фото флешмоб «У серці з мовою українською – батьківською,
материнською».
Рідна українська мова,
Ти для мене – пісня
колискова.
Ти для мене – щебет
солов’їний,
В синім небі клекіт
журавлиний.
Рідна українська мова,
Гарна, немов квітка
калинова.
Мов джерельна вода,
чиста,
Ніжна, тиха і барвиста.
Рідна українська мова,
Мелодійна, барвінкова.
Вивчу я тебе, моя рідненька,
Щоб пишалась мною моя
мила ненька.
Третяк Єгор, учень 5
класу
