«#СтопБулінг»

 

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей. Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій (телефонного зв'язку, Інтернету та соціальних мереж), з’являється новий вид цькування – кібербулінг.

Булінг – це соціальна проблема всього світу, і Україна не є виключенням. В рамках всеукраїнської кампанії «#СтопБулінг» в Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля було проведено ряд заходів, серед яких: перегляд і обговорення документального фільму «Втеча Ронана» (9-11 кл.), інформаційне опитування «Чи знаєте ви, що таке булінг?» (5-6 кл.),  тренінг "STOP Булінг" (7-8 кл.).

Тема протидії булінгу знайшла відгук у серці кожного школяра, адже всі ми, діти і дорослі, стикалися з булінгом в тих чи інших проявах, стаючи жертвою або свідком, а багато хто взагалі це явище рахував як просто невихованість та агресивна поведінка. Діти ділилися своїми думками та надавали цікаві пропозиції щодо подолання цього явища. Усі учасники заходів прийшли до єдиної думки, що проблему булінгу може бути подолано у єдності та небайдужості кожного учасника цього процесу.

По завершенню заходів, школярі одержали інформаційні буклети Міністерства Юстиції, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

Омельницькі школярі закликають:

Не будьте байдужими! Не залишайтеся осторонь!

Зупинимо шкільне насилля! STOP Булінг!

«Твій біль, Україно!»

З метою відновлення історичної пам'яті про Голо­домор 1932-33 років, формування поваги до минулого України, до людей, які пережили страш­не лихоліття голодомору, усвідомлення цінності власної держави, демократичних свобод учнями 11 класу Омельницької філії імені академіка М.А.Доллежаля під керівництвом вчителя історії Бондаренко І.І. було проведено круглий стіл «Твій біль, Україно!», під час якого школярі обговорили питання: Що таке Голодомор і звідки походить його назва? Які причини Голодомору в Україні? Чому Голодомор вважають Геноцидом проти українського народу та хто винен у мільйонах голодних смертей?

Запалимо свічки

Запалимо свічки, хвилиною мовчання

Пом’янемо всіх жертв отих страшних часів,

Коли кремлівський кат удався до знущання

Щоб знищити народ із українських сіл.

Подумай і згадай, заплющ на хвильку очі,

Побач слабких дітей, що ловлять ховрахів,

Бо немічні батьки не піднялися з ночі,

І нікому спекти оладки без муки.

Відчуй їх біль і страх… І холод у будинках,

Як їх крихкі тіла зігрітись не могли,

Який то був їм скарб – знайти якусь морквинку,

Що дивом збереглась, залишившись в землі.

О, мій святий народ, понівечений катом,

Зазнавши руйнувань всіх воєн, що були,

Ти витримав Сибір, і табори, і страти,

І цей Голодомор…і ти іще живий?

Ми зараз живемо хоч бідно, хоч у скруті,

Рятуючи свій дім від нових зазіхань,

Та не Дай Боже нам часи безбожні, люті,

Коли окрім їди – нема других бажань.

Свобода – вищий дар, за неї платять кров’ю,

І чи ми власний борг сплатили до кінця?

Згадай сьогодні всіх, хто заплатив здоров’ям

Або в жертовник той поклав свої серця.

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує народ, щоб кожен ситно жив.

Україна пам’ятає – світ визнає

 

Кажуть, що пам’ять жива, поки ми, люди, здатні пам’ятати. Та, не все в житті хочеться пам’ятати. Є такі моменти, які прагнеш вирвати зі свого серця, щоб і сліду не залишилося.Та не все можна вирвати, іноді треба знов і знов повертатися до своєї пам’яті, щоб ніколи не повертатися у реальному житті.

Літа 1933 від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Минуле не належить нікому. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!

24 листопада в нашій державі буде відзначатися День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Народ України схиляє голову перед трагічною сторінкою свого життя. 1932… тридцять… чорний рік. Прах семи з половиною мільйонів стукає в наші серця; їх ніхто не судив, отже, ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами.

З нагоди 85-их роковин пам’яті жертв голодомору 23 листопада в Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля пройшли заходи під єдиною темою «Україна пам’ятає, світ визнає»: бібліотечна викладка літератури «Голодомор 1932-33 років…», інтегрований урок «Не дамо загасити свічку пам’яті» (3-4 кл.), години пам’яті «Жнива скорботи» (5-8 кл.), круглий стіл «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!» (9-11 кл.), загальношкільні акції «Запали свічку пам’яті», «Незабудка пам’яті».

Зі щемом у серці, у роздумах про трагічну минувшину рідної землі, наша пам’ять знов повертає нас до страшних часів розпачу і болю. Завтра, 24 листопада, о 16-ій годині приєднаймося до загальнодержавної хвилини мовчання і запалимо свічку пам’яті у вікнах своїх осель на знак вшанування невинно загиблих українців мученицькою смертю. І нехай цей вогник зігріє душі померлих, а для нас буде вічним символом пам’яті і осяйним променем майбуття.

Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не поодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці!

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас – бо ж ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

21 листопада – День Гідності і Свободи

21листопада Україна відзначає День Гідності і Свободи. Це день, коли вшановуються герої двох революцій: Майдану 2004 року і Революції Гідності 2013 року.

Аби нагадати ідеї, заради яких українці виходили на головну площу України, а також вшанувати пам’ять тих, хто поліг, відстоюючи ці ідеї, в Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля було проведено інформаційний флешмоб «Янголи майдану – герої сьогодення».

Представники учнівського самоврядування за принципом «рівний – рівному» розповіли учням початкової ланки про доленосні події в Україні початку XXI століття, про патріотизм і мужність громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Кожен учасник флешмобу отримав янгола традиційних українських кольорів, – синього та жовтого, – як символ Героїв Майдану.

Від мрії – до професії

 

Вибір професії – надзвичайно важливий і відповідальний крок у житті кожної людини: відповідальний не лише перед самим собою, а й перед іншими людьми. Мине зовсім небагато часу, і постане гостре та зовсім непросте питання вибору майбутньої професії. А як зробити правильний вибір? Як зорієнтуватися серед розмаїття професій та обрати ту єдину, яка принесе тобі самому задоволення та користь суспільству, державі? Щоб спробувати знайти відповідь на ці та інші питання, які хвилюють учнів нашого випускного 11 класу, ми зустрілися з минулорічною випускницею, нині студенткою Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії, Аліною Цибульською.

Аліна показала відеоролик про свій навчальний заклад та спеціальності, які можна в ньому здобути, поділилася своїми враженнями від навчання в академії. Кожен учень нашого класу отримав сувенірний календарик та інформаційну листівку з переліком необхідних документів для вступу в Хортицьку академію.

Крім того Аліна поділилася з нами алгоритмом професійного самовизначення, яким скористалася сама минулого року при виборі професії.

Щиро вдячні Аліні за приємну і змістовну зустріч. Бажаємо їй та усім студентам Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії успіхів у навчанні та професійному становленні.     

Учні 11 класу

Рідну мову бережи – вона свято для душі

Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги», – ці мудрі слова великого педагога Василя Сухомлинського зрозумілі і близькі кожному українцю, кожному патріоту України. Адже, «Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова». Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова.

9 листопада – День української писемності та мови.

В стінах нашої школи пройшло свято-змагання знавців рідної мови. Команди «Шукайлики», «Питайлики» та «Чомусики» відгадували загадки, розгадували ребуси, складали з літер слова, розшифровували прислів’я, відповідали на запитання. А поки команди працювали над розв’язанням чергового завдання, вболівальники переглядали відео про українську мову та грали в гру «Так чи Ні».

На святі була присутня сама Українська мова, яка розповіла про себе, свою красу та значущість. Школярі ж продекламували вірші про рідну мову.

За ходом змагань спостерігало журі, яке і підвело підсумки. Кожна команда отримала грамоту за перемогу та солодкий приз.

Також 9 листопада в Омельницькій філії було проведено І (шкільний) етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

  

Яка ж багата рідна мова! 
Який чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій.
Вона про все тобі розкаже, 
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкаже і покаже.
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, що й не збагнути,
І приказок, і порівнянь
А мову знаючи, здобути 
Ти можеш просто безліч знань.
То ж мову вчи і прислухайся.
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся, 
Щоб всім хотілось її вчить.
Вона ж у нас така багата, 
Така чарівна, як весна
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона.