Вітаю з Новим роком!

Магія Нового року або "Попелюшка"

Новий рік – надзвичайне свято. Кожному з нас – і дитині, і дорослому – хочеться хоча б на одну ніч повірити в чудеса. А де ж іще шукати чуда, як не в чарівному світі казок…  особливому, казковому світі сповненому магії, чар, мудрості і натхнення.

Прем’єра музичної казки «Попелюшка», у постановці шкільного театру «АRT-О»,  відбулася на Новорічному вечорі для старшокласників. 

"Попелюшка" – старовинна казка, яка народилася багато століть тому і з тих пір все живе, та живе. Кожен розповідає її на свій лад. Але в будь-якій інтерпретації вічним і незмінним залишається всеперемагаюча сила добра і любові…

Україна speaking

Ось і добігає кінця такий цікавий і насичений Рік англійської мови в Україні.

Історія цієї дивовижної острівної країни змушує  затамовувати подих, адже велика кількість відомих людей походить саме з туманного Альбіону. Серед них поет-драматург Вільям Шекспір, твори якого ставляться на театральних підмостках вже не одне століття. Шекспіра можна назвати «вічним» тому що почуття та проблеми які він розкриває були і залишаються актуальними і в наш час.

Саме Шекспіру і було присвячено захід, проведений учнями старшої школи. Під час заходу учні переглянули відеофільм про місце, де народився і виріс видатний драматург. Сонети Шекспіра вивчаються на уроках зарубіжної літератури, тож не дивно що і на святі вони були представлені не лише українською, а й мовою оригіналу, і крім того ще й іспанською мовою. Та найцікавішим дійством була постановка «Короля Ліра», а в нашому випадку – королеви…

Тож глядачі могли не лише насолодитися неперевершеною грою акторів, але й покращити свої знання з англійської мови.

День Святого Миколая Чудотворця

19 грудня православні люди всього світу святкують День святого Миколая Чудотворця. За народними повір’ями саме в цей день Миколай Чудотворець спускався на землю з небес і обходив весь світ, допомагаючи знедоленим і відновлюючи справедливість.

З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Він покровитель землеробства і скотарства, господар земних вод, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих справах і обставинах. Він швидко з’являється скрізь, де потрібна його допомога.

Свято святого Миколи в Україні є особливо бажаним дитячим святом. Дітлахи знали, що у ніч з 18 на 19 грудня святий Миколай спускається з неба і залишає усім слухняним діткам під подушкою подарунки. А неслухам – різочки. Втім, цього майже ніколи не трапляється.

Цього чудового зимового дня Святий Миколай завітав і до нашої школи та вручив школярам солодкі подарунки.

Казкові вихідні у серці України

Новий Єрусалим, Матір міст руських… як лише не називають столицю України – місто-герой Київ. Стародавнє, але вічно молоде місто гостинно розкрило для нас свої обійми і подарувало казкові вихідні…

Засніженою дорогою між багатовікових сосен проліг шлях до села Лубянка, де знаходиться фабрика ялинкових прикрас «Гардіан-Плюс». В ході екскурсії нам розкрили секрети виготовлення скляних ялинкових прикрас, що відбувається в кілька етапів: видування іграшок зі скляних трубок, посріблення кульок, фарбування та ручний розпис… 

Ми мали змогу не лише побачити, але й прийняти участь у процесі виготовлення іграшок, відчути себе чарівниками і самостійно розмалювати скляну кульку, перетворивши її у новорічне диво.

І ось ми вже гуляємо вулицями Києва… Набережна і пам’ятник засновникам Києва, Володимирський собор, Парк слави, меморіал «Свіча пам’яті», Пейзажна алея, Михайлівський золотоверхий монастир, Золоті ворота, Андріївська церква, київський «Монмартр» – Андріївський спуск, пам’ятник Проні Прокопівни та Свирида Петровича – героїв безсмертної комедії «За двома зайцями», Собор Святої Софії, Володимирська гірка, Майдан Незалежності, Києво-Печерська Лавра, Хрещатик, пам’ятник Богдану Хмельницькому…. Всього навіть не перерахувати.

Неймовірні враження справив на нас Музей води. Експозиція музею познайомила з природою колообігу води, технологією водозабору, водопостачання і каналізації. Уявна подорож вглиб землі до підземних вод, по каналізаційному колектору, на дно колодязя, спостереження за таненням льодовиків, утворенням дощу і виверженням гейзера, досліди з водою, ігри з мильними бульбашками, відкритий акваріум з ручними рибами…

Виснажені, але сповнені неймовірних вражень, ми поверталися додому. І,  засинаючи під тихий стукіт коліс, згадували монетку, яку залишили у серці України аби, як говорить повір’я, обов’язково повернутися….

Наші хлопці – наша гордість!

6 грудня – День Збройних Сил України – свято козацького бойового духу, української звитяги, національного війська нашої держави та усіх українців, які готові захищати честь і славу, свободу і суверенність рідної землі, свято сміливих, сильних, спритних, витривалих та мужніх захисників незалежності нашої  України. Саме такими і зростають наші хлопці, адже багато з них мріють служити в українському війську чи працювати в правоохоронних органах нашої держави. Звичайно, що шлях до спритності і витривалості пролягає через спортивну діяльність. Тому й цього дня відбулись спортивні змагання між хлопцями 4-11 класів, де майбутні захисники показали свою готовність до служіння Батьківщині. 

Дівчата підтримували учасників команд «Багаття» та «Захисник» номерами художньої самодіяльності.

На свято до школи завітав боєць строковї служби, випускник школи 2012 року, Лазаренко Костянтин, який служить у прикордонних військах в Закарпатській області.  Костя розповів школярам про нелегкі будні солдатського життя, про хоробрість і мужність захисників рідної землі.

Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе не може. Отже, ростіть, наші любі хлопці, мужніми, сильними, надійними і завжди будьте опорою для своєї сім’ї та народу.

СНІД! Не залишимось байдужими!

Щодня майорять на сторінках газет, звучать з телевізійних екранів ці чотири літери – СНІД – синдром набутого імуннодефіциту. Якими б епітетами не «нагороджували» цю смертельну хворобу: «чума ХХ століття», «чумна смерть», «грізна тінь людства»… Але й вони повною мірою не відображають ту загрозу, що нависла над людством в останні десятиліття нашого неспокійного сторіччя.

            5 червня 1981 року Американський Центр контролю над захворюваннями зареєстрував нову хворобу – СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Це захворювання, що вражає систему захисту організму від інфекцій. Навіть найпростіша інфекція стає смертельною. СНІД викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

           В 1988 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила 1 грудня Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. Це пов’язано з тим, що синдром набутого імунодефіциту набув масштабів пандемії. В наш час більше 41 мільйона людей живуть, будучи інфіковані ВІЛ/СНІДом. Це глобальна проблема, яку, на превеликий жаль, людство поки що не здатне вирішити, але ми можемо змінити своє ставлення до неї!

1 грудня – це не лише день боротьби зі СНІДом, а й день толерантного ставлення до людей хворих на ВІЛ/СНІД. Це ще один привід замислитися про швидкоплинність життя і важливість кожного його моменту. Це час редагувати своє світобачення, змінювати звичний спосіб життя і відкривати нові сторони вже відомого. Це можливість поміркувати про поняття толерантності та навчитися приймати людей, що відкидаються більшістю.

Відкрита година спілкування для старшокласників «СНІД! Не залишимось байдужими!» мала на меті зацікавити підлітків в отриманні додаткової інформації про ВІЛ/СНІД, розповісти про реальні та уявні загрози інфікування ВІЛ, а також про те, як захистити від реальних загроз себе і своїх близьких. Основна ідея заходу – формування в учнів розуміння, що будь-хто з носіїв вірусу чи хворий на СНІД потребують співчуття і симпатії, допомоги і підтримки, лікування або профілактики так само, як і будь-яка інша хвора людина. СНІД – це не просто статистика, не просто цифри. Це долі живих людей.

Завдяки освіті, завдяки знанню правди про СНІД чутки, міфи і страхи можуть поступитися місцем співчуттю і турботі. А символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу є червона стрічка (перевернуте «V») та червоні серця з найкращими побажаннями «Живи, людино!»  

           ВІЛ-інфіковані, що стоять на обліку, приймають препарати і розуміють відповідальність, не несуть нагальної загрози сьогодні. Тим паче, що вірус не передається через потиск рук, обійми (неушкоджена шкіра – бар’єр), через предмети побуту, гігієни (ВІЛ відрізняється крайньою нестійкістю в зовнішньому середовищі), через басейни, ванни (у воді вірус не передається), через укуси комах (ВІЛ може жити лише в людському організмі).

Необхідно дотримуватися здорового способу життя, запобігати наколам і порізам та не забувати, що ми – люди. Тож давайте прагнути жити людяно, даруючи всім оточуючим підтримку, слова  підбадьорення, міцні і впевнені рукостискання, дружні обійми незалежно від їх статусу. Нехай же головним принципом для кожного стане принцип «бути людиною».