Село моє, для мене ти єдине,
Криниця чиста, золоті поля,
Хатина біла, сонях біля тину –
Моя прекрасна батьківська земля.
Щороку
19 вересня ми відзначаємо день визволення нашого села, нашого краю від
фашистської навали. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у
найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті
людської, не кане в забуття великий подвиг нашого народу – його битва, його
перемога над страшним ворогом. Та й хіба можна забути тих, хто поліг у боях,
хто віддав своє життя для щастя інших. Наше минуле і майбутнє пов’язані між
собою незримим мостом Пам’яті. Вона вічна, не дає згаснути для нащадків жодній
героїчній сторінці історії.
Урочистості з нагоди визволення
рідного краю від фашизму розпочалися 17 вересня біля Меморіального комплексу
«Скорботна Мати» в селі Новоселівка. З вітальною промовою до всіх присутніх
звернувся староста Новоселівської сільської громади Олександр Анатолійович
Шевченко. Він не лише побажав мешканцям та гостям села мирного неба над
головою, а й подарував пісню «Журавлі» у власному виконанні. Вшанувати пам’ять
загиблих у роки війни прийшли і учні та вчителі Омельницької школи, які поклали
до підніжжя меморіалу гірлянду Слави, виготовлену власноруч з живих квітів.
Завершальним акордом став святковий концерт з частуванням від місцевих жителів.
А
вже 19 вересня урочистий збір з нагоди 73 річниці визволення рідного краю
відбувся в самому серці села Омельник поряд з Пам’ятником Солдату-Визволителю,
де височіє Меморіал Пам’яті, на плитах якого – як і в серцях омельничан –
навіки викарбувані імена односельців – визволителів землі омельницької. З
вітальними словами до присутніх звернулися голова Преображенської сільської
ради об’єднаної територіальної громади Володимир Анатолійович Сідун та директор
Омельницької ЗОШ І-ІІІ ступенів імені академіка М.А.Доллежаля Тетяна Іванівна
Орел. Яскравим полум’ям пам’яті та пошани запалав біля підніжжя меморіалу
Вічний вогонь з живих квітів. На завершення учениці школи Литвиненко Вікторія
та Чабаненко Анна подарували всім присутнім пісню.
З
вахтою пам’яті учні школи відвідали село Юрківку, де в братській могилі вічним
сном спить наш земляк Проскура Василь Гаврилович (1906-1942).
Василь
Гаврилович народився 1 січня 1906 року в селі Новоселівка, навчався в
Омельницькій школі. Працював завідуючим будинку культури. В 1930 році односельці
обрали його головою сільської ради. У 1941 році Проскура В.Г. був призначений
відповідальним за евакуацію колгоспного майна, а згодом залишений для
підпільної роботи в Оріхівському районі, зайнявши посаду начальника штабу
партизанського загону. Влітку 1942 року партизанський загін був знешкоджений
фашистами, а Василь Гаврилович геройськи загинув у нерівному бою. Він
відстрілювався до останнього патрона, який залишив для себе…
В знак пам’яті та безмежної
вдячності за славетний подвиг в ім’я миру біля пам’ятника В.Г.Проскурі учнями
омельницької та юрківської шкіл було посаджено дуб та покладено квіти на могилу
воїна.
Проведено
Вахту Пам’яті і до меморіалів сіл Свобода та Микільське. Учні поклали до
пам’ятників квіти та вшанували хвилиною мовчання пам’ять про тих, хто ціною
власного життя здобув мир на нашій землі. Ми в довічному боргу перед ними. Наш
обов’язок – бути вдячними, поважати тих, хто подолав лихо, зберіг наш народ і
його добре ім’я. Адже невмирущий той, хто живе для людей і віддає своє життя за
щастя майбутніх поколінь.
Ми свято шануємо пам’ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину
За землю священну, за Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар