Усе мине, та пам’ять не минає
Про школу, юність, вчителів…
І вечір зустрічі з випускниками нагадає
Про неповторність і красу шкільних років!
Чим далі від нас шкільні роки, тим
теплішими і ціннішими стають спогади про школу. І так прекрасно, що існує давня
традиція – щороку в третю суботу травня збирати випускників різних років на
вечір зустрічі у стінах рідної Alma-mater.
20 травня 2017 року злилися дороги
випускників різних поколінь в одну єдину, яка повернула їх в дитячо-юнацькі
роки, привівши до храму науки, до рідної школи. У теплій атмосфері родинного
свята зібрались у актовій залі випускники 1977, 1982, 1987, 1992, 1997, 2002,
2007, 2012 та 2016 років. Вони приїхали з усіх куточків нашої країни щоб хоч
ненадовго, хоч на короткий час побути учнями, зустрітися з друзями,
однокласниками та вчителями.
Як годиться, першою розпочала
розмову господиня закладу – Орел Т.І. Вона по-материнські щиро привітала
випускників, наголосивши, що найбільшою гордістю школи є її випускники – рясний
цвіт, завдяки якому вона пишно квітує.
Зустрілися випускники через 5, 10,
15, 20, 25, 30, 35, 40 років після закінчення школи. Цікаво, це мало чи
багато?Для нинішніх учнів – це ціла епоха, а для наших ювілярів, як один день,
коротка мить. Неначе вчора вони ходили до школи, рахували дні до канікул,
отримували оцінки та зауваження, а сьогодні зібралися на свій ювілей.
Не змогли прийти на свято ті
випускники, які далеко від рідної домівки, та вони душею і серцем у рідній
школі. Але, на жаль, серед випускників та вчителів школи є і ті, хто вирушив у
дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток втрат та світлі
спогади. Пам’ять про них було вшановано хвилиною мовчання…
Після
символічної переклички, розпочався святковий концерт, який тривав близько двох
годин та подарував гостям чимало приємних хвилин. Під веселі та журливі мелодії
пісень на екрані миготіли старі фотографії, немов кадри німого кіно під назвою «Шкільне
життя». Жарти та запальний танок друзів стали окрасою свята. Та головним номером
концертної програми були виступи самих випускників – пісні юності, спогади про
цікаві й кумедні випадки зі шкільного життя, слова вдячності вчителям.
Пісня закінчення святкового концерту
колишні учні із задоволенням пройшли по шкільних коридорах, відвідали свої
класи, посиділи за своїми партами, поспілкувалися з класними керівниками. Розмаїття
почуттів у когось викликало радісну посмішку, у когось сльози щастя від
довгоочікуваної зустрічі з далеким берегом дитинства. Школа для багатьох стала
стартовим майданчиком в серйозне самостійне життя. Серед випускників нашої
школи люди найрізноманітніших професій: лікарі, підприємці, працівники
культури, інженери, керівники установ, педагоги…
Як батьки чекають на своїх дітей,
так само велика дружна родина Омельницької школи з радістю чекає своїх
вихованців. Шановні випускники, Ви завжди бажані гості в нашій школі, а двері
нашого закладу постійно відкриті для Вас! Тож до нових зустрічей у місті
дитинства!
Немає коментарів:
Дописати коментар